- Історія
Читаєш і слухаєш текст юніта, Comprehension перевіряє, чи він зрозумілий.
- Правило
Одна тема граматики з поясненням українською.
- Слова
Flashcards, Audio SRS і Listen & Repeat.
- Граматика
Translation Matrix і, де потрібно, Sentence Transformation.
- Голос
Shadowing і Say it in English.
Англійські слова на картках з прикладами
Бачиш слово і речення з ним, пригадуєш переклад і перевертаєш картку. Від твоєї відповіді залежить, коли слово повернеться.
Що тренує Flashcards
Пригадування значення слова чи фрази в контексті. На картці слово з озвучкою і до трьох речень з ним, переклад на звороті. Тож спершу треба згадати, і лише потім перевірити себе.
Як працює вправа
Подивись на слово
Прочитай слово й речення з ним, послухай озвучку.
Згадай переклад
Торкнися картки, щоб перевернути її й перевірити себе.
Відповідай «знаю» або «не знаю»
Якщо хоч трохи сумніваєшся, обирай «не знаю». Слово повернеться завтра.
Коли слово повертається
Слова на картках повторюються з паузами. Після «знаю» слово повертається завтра, потім через 6 днів, а далі паузи щоразу довшають.
Після трьох «знаю» в призначені дні слово вважається вивченим. «Не знаю» зараховується завжди: слово повернеться завтра, і відлік почнеться заново.
Чому картки допомагають запам'ятати англійські слова
Згадати корисніше, ніж перечитати
У 2008 році психологи Karpicke і Roediger дали студентам вивчити 40 пар слів суахілі й англійською. Частину студентів і далі перевіряли на всіх словах, навіть на тих, які вони вже згадали. Іншим уже згадані слова з тестів прибирали. Через тиждень перші згадали близько 80% пар, другі близько 35%.
Висновок дослідників: пам'ять тренує саме момент, коли ти пригадуєш. Тому на картці переклад схований на звороті. Спершу треба згадати його самому, і лише потім перевернути картку.
Паузи між повтореннями
Повторити слово п'ять разів поспіль легко, і здається, що його вже вивчено. Огляд сотень експериментів (Cepeda та колеги, 2006) показав інше: ті самі повторення з паузами між ними дають довшу пам'ять, ніж повторення за один раз.
Kornell (2009) перевірив це саме на картках. Учасники вчили пари слів однією великою колодою, де те саме слово повертається не скоро, або чотирма маленькими, де воно повертається швидко. Велика колода спрацювала краще для 90% учасників. Проте після першого заняття 72% з них вважали, що краще працюють маленькі.
У lingflex інтервальне повторення слів іде за розкладом. Після «знаю» слово повертається завтра, потім через 6 днів, а далі паузи щоразу довшають.
Чому краще чесне «не знаю»
Коли учасникам дослідження Kornell і Bjork (2008) дозволяли самим відкладати картки, які вони вважали вивченими, вони запам'ятовували трохи менше. Так було в кожному з чотирьох експериментів. Відчуття «я це знаю» часто помиляється.
Тому в lingflex слово вважається вивченим лише після трьох «знаю» у призначені дні. Якщо сумніваєшся, обирай «не знаю». Слово повернеться завтра, і ти побачиш його ще раз.
Джерела
- Karpicke, J. D., & Roediger, H. L. (2008). The critical importance of retrieval for learning. Science, 319(5865), 966–968.
- Cepeda, N. J., Pashler, H., Vul, E., Wixted, J. T., & Rohrer, D. (2006). Distributed practice in verbal recall tasks: A review and quantitative synthesis. Psychological Bulletin, 132(3), 354–380.
- Kornell, N. (2009). Optimising learning using flashcards: Spacing is more effective than cramming. Applied Cognitive Psychology, 23(9), 1297–1317.
- Kornell, N., & Bjork, R. A. (2008). Optimising self-regulated study: The benefits—and costs—of dropping flashcards. Memory, 16(2), 125–136.